У міжсезоння була розпочата робота зі створення візуальної частини підтримки команди — малювалися розтяжки, шилися прапори, продумувалися інші акції. Потрібно було малювати й баннери. Почати вирішили з малого — з невеликого лицьового баннеру розміром 1 на 9 метрів. Спочатку планувалося у центральній частині банеру зробити великий напис «Хмельницький», а з двох боків — герб міста та портрет Богдана Хмельницького. Проте, за браком досвіду та після деяких неточностей у розрахунку, від гербу та портрету було вирішено відмовитись. Робота протікала у три дні: перший день — лише олівець, малювалися контури. Другого дня — робота з фарбою. Працювали вже на стадіоні, куди нас пропускали без зайвих проблем. Малярский скотч, ножиці, балони з фарбою, і, звичайно, пиво— ось і все, що потрібно було для початку роботи. Малювали до пізнього вечора, навіть від світла ліхтаря. Але робота була виконана лише наполовину. На наступний день баннер був готовий, але він потребував деяких коректив та виправлень. Зібравшись через кілька днів, ми довго шукали місце для малювання — дощ плутав карти. Нас врятуала якась недобудована будівля, що й послужила нам дахом над головою. У таких екзотичних умовах і було завершено роботу над  першим нашим баннером. Зараз з гордістю можно казати, що перший млинець вийшов досить-таки пристойно - він відслужив нам на протязі усього другого кола.

Достойно виступивши на перших двох матчах та зацікавивши людей, ми вирішили не опускати планку й продовжити працювати. Тепер у наших планах був великий(скажімо так, відносно великий:)) банер з новою емблемою клубу. Сказано — зроблено, і в три дні банер було намальовано зусиллями лише чотирьох чоловік, які працювали і над першим полотном «Хмельницький». Починали малювати на стадіоні, проте погода знову, як і в попередній раз, втрутилася у наші плани — довелося деякий час зачекати й змінити місце розташування. Дві ночі поспіль фарба сохла під навісом стадіону, і забрали ми наше полотно вже зранку в день матчу. Звичайно, вигляд баннеру далекий від ідеалу, проте, не зважаючи на певні огріхи, він все ж вийшов вдалим продовженням яскравої підтримки на матчах «Поділля». Протягом сезону баннер-емблему було продемонстровано тричі, останній раз вже на виїздному матчі у Тернополі, в завершальному турі.

І саме до тернопільського матчу, в якому вирішувалася доля другої сходинки, було підготовлене чергове полотно. Головною ідеєю зображення мала стати дружба між нашими містами та палкий привіт ворогуючим фірмам. Довго обговорювали деталі, але все ж зійшлись на тому, шо малювати будемо двох хлопців у розах кольорів «Ниви» та «Поділля». Пацюки під їх ногами були у чорно-білій, чорно-жовтій та у червоно-зеленій розах. Нічого особистого;). Справились за день, зібравшись ранком і пропрацювавши до чотирьох годин. Хоч і малювали вже у переддень матчу, якість на цей раз була помітно вищою, адже деякий досвід у цій справі вже набули. Як епілог - безумовно найяскравіший баннер для нашого руху.

Важиливими і, можливо, найяскравішими елементами візуальної підтримки навесні на нашому стадіоні були розтяжки-двуручники. Загальними зусиллями було зроблено понад дюжину яскравих та різноманітних полотен. Зараз можна спокійно казати, що ми добилися свого і справили своєю роботою враження на людей. А розтяжка, що красномовно закликала «Дудки STOP», безумовно внесла свій невеликий вклад у справу викорінення дудок на стадіонах:). І хоча здається, що 14-15 розтяжок — не так вже й багато, проте для нас це був перш за все впевнений і вдалий старт. Окрім вищезгаданих двуручників, було пошито приблизно стільки ж невеликих синьо-білих прапорів, які вдало доповнювали картину. На стіні за сектором розвішували старі банери, час від часу пускали в хід два великих смугастих прапори.

Підбиваючи підсумки можна сказати, що весняна частина чемпіонату стала найпродуктивнішою та найуспішнішою у плані підтримки команди. У цьому матеріалі було опущено деякіневеликі акції — ми вважаємо, що вони не варті такої прискіпливої уваги, адже у цьому колі булі дійсно багато речей, про які варто розповісти широко та нагально. З надією і новими ідеями ми очікуємо на старт наступного чемпіонату. Ультрас-рух України саме в цьому сезоні повинен виходити на новий рівень, і ми, в свою чергу, докладемо максимум зусиль аби не втратити позицій та довести, що Хмельницький заслуговує на гарний футбол і має відданих вболівальників.